Пам'яті Івана Олександровича Хитриченко присвячується

18 та 19 грудня 2017 року для вихованців та їх батьків в істрико-краєзнавчому музеї «Пам'ять» завідуюча музею провела екскурсії до Дня пам'яті Івана Олександровича Хитриченка – одного із організаторів і керівників партизанського руху в роки Другої Світової війни, колишнього командира Київського з'єднання партизанських загонів.

У 1943 році І.Хитриченко, разом з надійним ядром партійного підпілля за короткий час організував бойові дії найбільшого Київського з'єднання партизанських загонів, що міцно закріпилось у лісних бастіонах Київщини та Житомирщини. Наприкінці вересня 1941 року потрапив в оточення і 18 днів був у полоні. 7 листопада 1941 року Хитриченко прибув до Києва, де намагався встановити зв'язок з Київським підпіллям, і, не знайшов його, повернувся в село Веприн.

Згідно архівної довідки партархіву Житомирського обкому КПУ, Хитриченко І.О. створив антифашистські організації і групи в селах: Біла Криниця, Веприн, Кримок, Вирва, Садки, Меделівка, станція Ірша, Радомишльського району та в районному центрі м. Радомишль.

Легко сказано на папері. А як було в реальному житті? Сам, один на окупованій території, він ішов від села до села, до незнайомих людей під виглядом жестянщика. А перед ним стіна: німецька жандармерія, гестапо, абвер, есесівці, зондеркоманда, чиє ремесло було катувати та вбивати людей. Мужність, сміливість, велика любов до Батьківщини І.Хитриченка передавались людям, піддавали їм духу, кликали до непокори і боротьби. Хитриченко мав зв'язок з різними організаціями і групами підпільників Київської та Житомирської областей. Наприклад: сім’я Сосніних, Ганна Сопленко, безпосередньо виконували доручення командира. Крім них донесення до загонів доставляли Марія Москаленко, Поліна Клімахіна, Катерина Хитриченко, Ксенія Зарицька, Зінаїда Сиром’ятникова, Шура Марейчев та багато інших.

У січні 1943 р. під керівництвом штабу підпільних груп на території Київської та Житомирської обл. було організовано Розважевський партизанський загін, який згодом увійшов до складу партизанського об'єднання під командуванням С.А. Ковпака. У квітні 1943 р. І.Хитриченко був призначений уповноваженим штабу цього партизанського об'єднання по організації і керівництву партизанськими загонами та бойовими групами Київської області. Завдання С.А. Ковпака і С.А. Руднєва він успішно виконав. Так, уже у червні 1943 року в Києві та області діяло 22 партизанських загони, чисельністю біля 5000 осіб. Відомості про підривну роботу та розвідку вони передавали в штаб партизанського руху на території України генералу Строкачу. 25 травня 1943 року наказом штабу партизанського руху України командиром Київського партизанського з'єднання було призначено І.О. Хитриченка.

Всього за час бойових дій з травня по листопад 1943 року партизанські загони Бишівський, Васильківський і Фастівський, що входили в четвертий батальйон знищили: 1627 солдат і офіцерів противника, пустили під укіс 15 ешелонів, підірвали та спалили 46 мостів на ґрунтових, шосейних і залізничних дорогах, 6 заводів місцевої промисловості, багато сільськогосподарської техніки

Забезпечуючи переправу, партизани розгромили фашистський гарнізон на залізничній станції Янов і Ново-Шепеличах. Про те, як партизанські загони діяли під Києвом і забезпечували війська нашого фронту необхідними розвідданими до повного визволення Києва, зазначає маршал А.Гречко в книзі «Освобождение Киева». Бойові дії партизан під командуванням І.Хитриченка засвідчують і документи фашистських архівів – повідомлення в ставку Гітлера командуючого тилом груп армії «Південь» генерала Фідеріц у липні-серпні 1943 року.

/Files/images/novosti/191217/1.jpg /Files/images/novosti/191217/2.jpg

/Files/images/novosti/191217/25529882_1536495593105736_1882479969_n.jpg /Files/images/novosti/191217/3.jpg

/Files/images/novosti/191217/4.jpg /Files/images/novosti/191217/5.jpg

Кiлькiсть переглядiв: 46